Руслан Стефанчук: У демократії немає слабких, ми всі сильні

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук взяв онлайн-участь у конференції, присвяченій сторіччю дипломатичних відносин між Сполученими Штатами Америки та Литвою.

7 липня 2022

«У демократії немає слабких, ми всі сильні: чи це Литва, чи Україна, чи США. Ми всі віримо у свободу та незалежність, у право вибору кожного та у людське життя як найвищу цінність», -- наголосив насамперед Руслан Стефанчук і додав, що Україну з Литвою пов'язує наявність скаженого сусіда: «росія чомусь вирішила, що може відверто ігнорувати міжнародні правила. Що світ має підкоритися волі рф, але так не буде».

Голова Парламенту висловив вдячність Президентові Литовської Республіки Ґітанасу Науседі, Спікерці Сеймасу Литви Вікторії Чміліте-Нільсен, сенатору США Роберту Менендесу, колишньому Президентові Литви Валдасу Адамкусу та всім друзям України за «великий внесок для відбудови вільної України та допомогу у справедливій боротьбі за звільнення територій України від російського агресора». «Україну будемо відбудовувати не як частину «совєцької» імперії, а як вільну країну Європейського Союзу», -- зазначив він.

«Хочу окремо подякувати Литві за підтримання надання Україні статусу кандидата у члени ЄС 23 червня. Ваша країна не просто проголосувала «за». Разом зробили все можливе, щоби Європейська Рада ухвалила це рішення одноголосно», -- зауважив Руслан Стефанчук, акцентувавши, що наступного року Вільнюс прийматиме саміт НАТО: «Ми бачимо у цьому вікно можливостей для України».

Окрім того, Голова Верховної Ради України наголосив, що вже понад чотири місяці Збройні Сили України самовіддано захищають не лише Український народ від російської агресії, а й усі європейські народи, -- українська армія безпосередньо сприяє безпеці в регіоні.

«Ми захищаємо свободу у Європі через свої переконання та принципи. Якщо говорити словами статті 10 Північноатлантичного договору, то Україна вже де-факто продемонструвала, що вона є європейською державою», -- зазначив він.

Також Руслан Стефанчук зауважив, що для України залишається надзвичайно актуальним питання термінового надання ефективнішої та сучаснішої зброї.

«Ми вітаємо рішення Парламенту Литви про визнання повномасштабної збройної агресії проти України з боку збройних сил росії та її політичного керівництва геноцидом Українського народу, а також визнання росії державою, яка підтримує та здійснює тероризм», -- повідомив Спікер Парламенту та закликав парламенти інших країн ухвалити аналогічне рішення.

Зі свого боку, Президент Литовської Республіки Ґітанас Науседа наголосив, що народ України, який потерпає від війни, розв'язаної рф, покладає на допомогу світу всі надії, сподівання та молитви за збереження державності країни: «Ми маємо зробити все можливе, щоби не розчарувати їх. Давайте не чекати поразок, щоби виносити уроки. Прагнемо до перемоги та вчимося у них. Допоможімо українцям у їхній боротьбі».

«Сьогодні міжнародний порядок, заснований на правилах і принципах, продовжує зазнавати змін. Маємо їх захистити, тому що це ідентичність, суть та основа західної політики. Це ядро альянсів і союзів, які гарантують нашу безпеку й процвітання НАТО та ЄС», -- також зазначив Гітанас Науседа, висловивши переконання, що єдність і безпека сучасної Європи залежать винятково від міцності трансатлантичного зв'язку: «Без участі США Європа не зможе залишатися єдиною та безпечною. Литва була й буде прихильницею міцних трансатлантичних зв'язків. Це наша гарантія безпеки. А в контексті сьогоднішньої війни в Європі -- це ще й умова виживання».

«Наша сила -- у нашій солідарності та єдності. Разом ми можемо зупинити російського агресора, захистити Україну та Європу від подальших його атак та обстрілів», -- насамкінець резюмував Голова Верховної Ради України.

Довідково. Захід організовано Сеймасом Литовської Республіки та Парламентським форумом за демократію у співпраці з Посольством США в Литві, Інститутом Джорджа Буша, Національним фондом демократії (NED), Міжнародним республіканським інститутом та Литовсько-німецьким форумом. Мета конференції -- зібрати найвидатніших політичних лідерів усього світу для обговорення тем: 1) визначення Європи цілісною та вільною на початку кінця режиму путіна; 2) глобальна арена боротьби за свободу та майбутнє демократії.