Погрози Українi з боку Росії є тривожним сигналом для Європи, вважає ЄП

У середу депутати Європейського парламенту обговорили нещодавні зусилля щодо деескалації військових погроз Росії на адресу України © Європейський Союз, 2022 рік - ЄП
У середу депутати Європейського парламенту обговорили нещодавні зусилля щодо деескалації військових погроз Росії на адресу України © Європейський Союз, 2022 рік - ЄП
У дискусії щодо відносин ЄС і Росії, європейської безпеки та військової загрози Росії для України депутати Європейського парламенту закликали до єдиної відповіді й висловили підтримку Україні.

У середу вранці депутати Європейського парламенту розглянули останнiй розвиток подій навколо військової загрози Росії для України під час пленарного обговорення з головою Європейської ради Шарлем Мішелем, головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і верховним представником Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем.

Відкриваючи обговорення, голова Європейського парламенту Роберта Мецола підкреслила, що Європейський парламент неодноразово висловлював солідарність з народом України, який постійно стикається з невизначеністю й загрозою російської військової агресії.

«Те, що ми зараз тут спостерігаємо, також є й загрозою миру в Європі», -- додала вона, наголошуючи, що пізніше сьогодні Парламент також голосуватиме щодо схвалення фінансової допомоги Україні у розмірі 1,2 мільярда євро. Вона подякувала Європейській комісії за «вчасну пропозицію підтримати фінансову стабільність та стійкість України у нинішніх складних обставинах». Голова Європейської ради Шарль Мішель підкреслив, що нещодавнє безпрецедентне збільшення російської військової присутності на кордонах України може розглядатися виключно як агресивна й загрозлива поведінка. Він наголосив, що ця войовнича тактика загрожує не лише стабільності та цілісності України, а й миру та безпеці в Європі, а також міжнародній системі, заснованій на правилах.

Пан Мішель зазначив, що ЄС постійно співпрацює з міжнародними партнерами та союзниками для деескалації напруженості, насамперед дипломатичними шляхами, але також готуючи жорсткі санкції проти Росії, якщо її військова агресія проти України триватиме. Крім того, він оголосив про ініціативу з проведення донорської конференції для подальшої підтримки української економіки в рамках тісного співробітництва між ЄС та Україною. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн сказала: «Ідеї сфер впливу не місце в ХХІ столітті». Дипломатія ще не сказала свого останнього слова, але тепер мають послідувати справи, сказала вона, посилаючись на нещодавні сигнали, що надходять з Кремля. НАТО ще не спостерігає скорочення чисельності російських військ навколо України, наголосила вона.

Голова Європейської комісії також застерегла Росію проти використання «енергетичного питання» у якості зброї. Оскільки ЄС активізує інші джерела енергії, «тепер ми в безпеці цієї зими», зазначила вона, додавши, що головним уроком для ЄС є необхідність диверсифікувати джерела енергії, щоб не залежати від російського газу. Європейське майбутнє -- за відновлюваними джерелами енергії, підсумувала вона.

«Те, що може статися в Україні, визначить майбутнє людства», -- попередив верховний представник ЄС Жозеп Боррель. «Якщо переможе право сильнiшого, це стане кроком назад», -- додав він. Пан Боррель також підкреслив, що ЄС та країни-члени постали перед можливістю російської військової агресії у цілковитій єдності, і зазначив, що «це один із позитивних наслідків цієї кризи». Він чітко наголосив, що ЄС готовий вести переговори щодо дипломатичного рішення, але також готовий діяти шляхом санкцій, якщо знадобиться.

Багато євродепутатів підкреслили, що нинішня напруженість є тривожним сигналом для Європейського Союзу, який повинен і далі нарощувати потужність, щоб протистояти зовнішньому тиску та забезпечити рішучу відповідь на зовнішні загрози, зберігаючи при цьому мир і демократію як фундаментальні цінності та важливу мету. Таким чином, вони зазначили, що нинішні виклики Росії створюють можливість для зміцнення європейської єдності.

Висловлюючи постiйну підтримку та захоплення українським народом, який роками стикався із загрозою російської агресії, багато депутатів ЄП підтвердили необхідність як продовження дипломатії щодо Москви, так і підготовки жорстких санкцій проти Росії. Серед санкцій треба розглядати чимало, включаючи заходи щодо газопроводу Росія-Німеччина «Північний потік-2», вважають деякі.

Депутати ЄП також зазначили, що причиною агресивності Росії є не розширення НАТО, а радше сила цінностей і привабливість демократичних суспільств, які лякають президента Росії Володимира Путіна і Кремль. З іншого боку, деякі депутати ЄП також розкритикували ЄС за надто неоднозначну реакцію на дії Росії, тоді як інші наголосили, що Європа повинна підтвердити слова діями у протистоянні російській агресії.

Ви можете повторно переглянути пленарне обговорення тут. (16.02.2022).