Напружені відносини ЄС і Росії: у чому причини?

Військовослужбовець Збройних Сил України іде вздовж окопу на передовій з сепаратистами, яких підтримує Росія ©AFP/Анатолій СТЕПАНОВ
Військовослужбовець Збройних Сил України іде вздовж окопу на передовій з сепаратистами, яких підтримує Росія ©AFP/Анатолій СТЕПАНОВ
Військовий напад Росії на Україну є лише однією з останніх причин напруженості у відносинах між Росією та ЄС. Дізнайтеся більше.

Відносини між ЄС і Росією ставали дедалі напруженішими протягом минулого десятиліття, не в останню чергу через втручання Кремля до справ України, яке відбувалося після анексії ним Криму в 2014 році. Ситуацію лише погіршила підтримка російським урядом сепаратистів на сході України і військове втручання Росії у Сирію. Ще одним джерелом напруги є російські дезінформаційні кампанії і кібератаки, а також спроби втрутитися до західних демократичних процесів.

Україна

ЄС і різні західні країни пообіцяли підтримку Україні внаслідок того, що Росія стягнула значну кількість військ до кордонів країни в грудні 2021 року та січні 2022 року. У резолюції, схваленій у грудні 2021 року, Європейський парламент закликав Росію відкликати війська, які загрожували Україні, і зазначив, що будь-яка агресія з боку Москви має обійтися їй високою економічною та політичною ціною.

Члени комітету з закордонних справ і підкомітету з безпеки й оборони Європарламенту з 30 січня по 1 лютого 2022 року поїхали в Україну з метою виявлення фактів.

Це вже далеко не вперше, коли Європарламент виступає проти втручання Росії до справ країни та підтримує прагнення України мати більш тісні зв`язки з ЄС.

У резолюції, схваленій 29 квітня 2021 року, Європарламент висловив серйозне занепокоєння значним нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною та в незаконно окупованому Криму. Депутати Європарламенту попереджали, що ціна вторгнення Росії в Україну буде високою. Вони також засудили причетність російських спецслужб до вибуху складів боєприпасів у Чеській Республіці у 2014 році та повторно закликали до негайного та безумовного звільнення лідера опозиції Олексія Навального.

15 вересня 2021 року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій було зазначено, що ЄС зобов'язаний дати відсіч агресивній політиці, одночасно закладаючи підвалини співпраці з майбутньою демократичною Росією.

Депутати Європарламенту закликали до спільної відповіді та висловили підтримку Україні в дискусії щодо відносин між ЄС і Росією, європейської безпеки і військової загрози Росії Україні 16 лютого 2022 року. Голова Європейського парламенту Роберта Мецола та лідери політичних груп також опублікували заяву щодо ситуації в Україні.

22 лютого провідні депутати Європейського парламенту жорстко засудили визнання президентом Росії Володимиром Путіним непідконтрольних уряду територій Донецької та Луганської областей України як незалежних суб'єктів.

Через два дні після цього голова Європейського парламенту Роберта Мецола та лідери фракцiй засудили військовий напад Росії на Україну через кілька годин після того, як він розпочався, та оголосили про проведення спеціального пленарного засідання 1 березня.

Арешт Олексія Навального

Після одужання від майже смертельного отруєння у 2020 році, Олексія Навального було заарештовано після повернення до Росії 17 січня 2021 року.

У резолюції, ухваленій через чотири дні після арешту, Європарламент закликав до значно жорсткіших санкцій проти Росії, а також негайного та безумовного звільнення Навального й усіх інших затриманих у зв'язку з його поверненням до Москви.

У грудні 2021 року, Європейський парламент присудив Навальному премію Сахарова «За свободу думки» за його боротьбу проти корупції і порушень Кремлем прав людини. Премію замість ув'язненого батька отримала Дар`я Навальна.

Санкції ЄС проти Росії

З часів анексії Криму в 2014 році, економічні санкції ЄС спрямовані проти фінансового, оборонного й енергетичного секторів Росії. Росія відповіла зустрічними санкціями та заборонила близько половини імпорту агропродовольчих товарів з блоку. Перед Різдвом лідери ЄС одноголосно вирішили розширити термін дії санкцій до 31 липня 2021 року. Ці заходи, які поновлюються двічі на рік, завдали Росії значних збитків: до кінця 2018 року її економіка за оцінками зменшилася на 6% через санкції ЄС і США.

ЄС також запровадив санкції проти російських посадовців у відповідь на отруєння Навального.

У резолюції, схваленiй у грудні 2021 року, Європарламент закликав до подальших санкцій у разі російської військової агресії проти України.

«Північний потік-2»

Ще одним аспектом відносин ЄС і Росії є енергетика. Суперечки навколо нового трубопроводу «Північний потік-2» виявили важіль впливу цієї країни як головного постачальника енергоносіїв до ЄС. У резолюції, схваленій у січні 2021 року, депутати Європейського парламенту закликали ЄС негайно припинити роботи з будівництва спірного трубопроводу, який з`єднає Німеччину безпосередньо з Росією.

Більше не «стратегічний партнер»

Існує чимало сфер, у яких ЄС і Росія мають спільні інтереси й проблеми. Наприклад, Росія зіграла конструктивну роль у переговорах з питань угоди щодо ядерної програми Ірану. I ЄС, і Росія відстоюють розв'язання ізраїльсько-палестинського конфлікту двома державами, а також обоє є підписантами Паризької угоди щодо змін клімату. ЄС все ще залишається найбільшим торговельним та інвестиційним партнером Москви (на нього припадало 42% російського експорту в 2019 році).

Однак, з огляду на діяльність російського уряду, Росію більше не можна вважати «стратегічним партнером», як зазначено в резолюції Європейського парламенту, схваленій у березні 2019 року. Тісніші відносини стануть можливими лише за умови повної співпраці Росії для припинення війни на сході Україні та дотримання міжнародних правових норм, йдеться в тексті.