Як ЄС підтримує Україну

Оскільки на Україну здійснюється напад з боку Росії, ЄС прагне підтримати Київ і налагодити тісніші зв’язки. Дізнайтеся, як.

Контекст

Після виходу зі складу Радянського Союзу в 1991 році Україна прагне йти власним шляхом, включаючи налагодження тісніших зв'язків з рештою Європи.

Відносини України з Росією були напруженими через рішучість останньої утримати країну у сфері свого впливу. У 2014 році Росія анексувала Крим, порушуючи міжнародне право, що рішуче засудив ЄС. Вона також веде гібридну війну проти України, включаючи економічний тиск та дезінформаційні атаки.

Угода про асоціацію

У вересні 2014 року Європейський парламент дав згоду на Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, яка включає угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Угода встановила політичну асоціацію та економічну інтеграцію між ЄС та Україною та передбачила взаємний вільний доступ до ринку.

Угода встановила основні правила співпраці в таких сферах, як енергетика, транспорт та освіта. Це також вимагало від України впровадження реформ та дотримання демократичних принципів, прав людини та верховенства права.

Угода про вільну торгівлю значною мірою інтегрувала ринки ЄС та України шляхом демонтажу імпортних мит та заборони інших торговельних бар'єрів, хоча з конкретними обмеженнями та перехідними періодами у чутливих сферах, таких як торгівля сільськогосподарською продукцією.

ЄС є основним торговельним партнером України, на нього припадає понад 40% міжнародної торгівлі країни.

Візи

У квітні 2017 року Європарламент підтримав угоду про звільнення громадян України від вимоги отримувати короткострокові візи ЄС.

Українці, які мають біометричний паспорт, можуть в'їхати до ЄС без візи на 90 днів у будь-який 180-денний період, з метою туризму, для відвідування родичів чи друзів, та з діловими цілями, але не для роботи. Звільнення від візових вимог поширюється на всі країни ЄС, крім Ірландії.

Інша підтримка

Існують різні ініціативи ЄС для підтримки економіки України, сприяння її переходу до кліматично-нейтральної економіки (зелений перехід) та допомоги країні у реформах.

З 2014 року ЄС та фінансові установи залучили понад 17 мільярдів євро грантів та позик для підтримки реформ в Україні, із дотриманням умов, в залежності від їх прогресу.

З 2015 року понад 11 500 українських студентів взяли участь у популярній програмі ЄС «Еразмус+».

ЄС інвестує в проекти для стимулювання економіки України, включаючи пряму підтримку 100 000 малих і середніх підприємств, допомогу понад 10 000 фірмам у сільській місцевості та надання коштів на модернізацію публічної ІТ-інфраструктури.

З початку пандемії COVID-19 ЄС залучив понад 190 мільйонів євро для України на підтримку невідкладних потреб та соціально-економічного відновлення, а також 1,2 мільярда євро у вигляді макрофінансової допомоги. ЄС поставив понад 36 мільйонів одиниць засобів індивідуального захисту, а також автомобілів швидкої допомоги, критично важливе медичне обладнання та тренінги для медичного персоналу. У співробітництві з громадянським суспільством, ЄС надає їжу та ліки вразливим сім'ям.

16 лютого 2022 року євродепутати схвалили макрофінансову позику в розмірі 1,2 мільярда євро, щоб допомогти Україні покрити свої потреби у зовнішньому фінансуванні у 2022 році.

Премія ім. Сахарова

У 2018 році Європейський парламент присудив премію імені Сахарова «За свободу думки» Олегу Сенцову. Український режисер і правозахисник був ув'язнений за протест проти анексії Росією його рідного Криму на Майдані Незалежності в Києві, але звільнений з в'язниці 7 вересня 2019 року в рамках угоди про обмін полоненими між Росією та Україною.

Росія

Останніми місяцями Росія нарощувала свою військову присутність уздовж кордонів України. У резолюції, прийнятій у грудні 2021 року, євродепутати закликали Росію вивести свої війська, які загрожують Україні, і заявили, що будь-яка агресія з боку Москви обійдеться їй високою економічною та політичною ціною. У резолюції, прийнятій у квітні 2021 року, Парламент вже висллював серйозну стурбованість з приводу великого нарощування російської армії на кордоні з Україною та в незаконно окупованому Криму.

З 30 січня по 1 лютого 2022 року члени парламентського комітету з питань закордонних справ та підкомітету з питань безпеки та оборони направили в Україну місію зі встановлення фактів.

16 лютого 2022 року депутати Європарламенту закликали до єдиної відповіді та висловили підтримку Україні під час дебатів щодо відносин ЄС-Росія, європейську безпеку та військову загрозу Росії проти України. Голова Європарламенту Роберта Мецола та лідери політичних груп також оприлюднили заяву щодо ситуації в Україні.

22 лютого провідні євродепутати рішуче засудили визнання президентом Росії Володимиром Путіним непідконтрольних уряду територій Донецької та Луганської областей України як незалежних утвореннь.

Через два дні після цього Голова Європарламенту Роберта Мецола та лідери політичних груп засудили військовий напад Росії на Україну протягом кількох годин після його початку та оголосили про проведення спеціального пленарного засідання 1 березня.

З понеділка 21 березня по четвер 24 березня Європарламент організував Дні солідарності з Україною, щоб продемонструвати свою підтримку Україні та Верховній Раді після російського вторгнення. Серед подій - жива дискусія у Facebook про війну в Україні 23 березня об'єднала молодих людей з України, Білорусі та Росії та Міхала Шимечку, віце-голову Європейського парламенту, відповідального за права людини та демократію.

Через місяць після того, як Росія напала на Україну, депутати Європарламенту під час дебатів 23 березня одноголосно засудили жорстоке вторгнення і закликали ЄС додатково накласти санкції на Москву і захистити економіку ЄС.

24 березня депутати Європарламенту погодилися перенаправити регіональне фінансування та фінансування для шукачів притулку ЄС країнам, що надали притулок людям, які втекли від вторгнення Росії в Україну, і закликали до негайної та значної продовольчої допомоги Україні. Виступаючи на початку саміту ЄС щодо військової агресії Росії проти України того ж дня, голова Європарламенту Роберта Мецола високо оцінила реакцію ЄС на війну.

Під час дебатів 6 квітня євродепутати закликали до посилення санкцій проти Росії, додаткової підтримки України та зменшення енергетичної залежності ЄС.

7 квітня євродепутати вирішили негайно виділити 3,4 мільярда євро країнам ЄС, які надають притулок тим, хто тікає від російського вторгнення в Україну. Вони також вимагали повного ембарго на імпорт російських нафти, вугілля, ядерного палива та газу. Окрім цього євродепутати закликали забезпечити безпечний трансфер дітям, які тікають від війни в Україні та надати допомогу внутрішнім біженцям та тим, хто не може покинути території, охоплені військовими діями.

У дебатах з французьким міністром Бріжит Клінкерт і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйен 4 травня євродепутати заявили, що внутрішня єдність і солідарність ЄС є вирішальними зараз і для майбутньої відбудови України. Наступного дня Європарламент закликав ЄС захистити жінок, які вимушено їдуть з України, від насильства та торгівлі людьми, а також надати їм доступ до основних медичних послуг. Євродепутати також аплодували європейським транспортним і туристичним операторам за допомогу біженцям з України, адресували Росії вимогу повернути вкрадені літаки та закликали ЄС посилити санкції проти Росії.


19 травня депутати Європарламенту прийняли різні резолюції щодо України. Європарламент підтримав призупинення імпортних мит ЄС на весь український експорт терміном на один рік, щоб підтримати економіку країни. Депутати Європарламенту також погодили нові правила, які дозволять Євроюсту безпечно зберігати та аналізувати докази, пов'язані з військовими злочинами, геноцидом та злочинами проти людяності, і попросили ЄС підтримати створення спеціального міжнародного трибуналу для покарання за злочин агресії, вчинений проти України і притягнути до відповідальності російських політичних лідерів і військових командирів, а також їхніх союзників. Вони також закликали до фінансування для подолання наслідків війни в Україні шляхом конфіскації активів російських олігархів, використання нових власних ресурсів ЄС та повного використання наявного бюджету ЄС.