Демократії потрібно лідерство: Мецола на саміті глав парламентів G7

У своєму виступі на саміті глав парламентів країн G7 у Берліні Голова Європарламенту Роберта Мецола висловила необхідність відстоювати демократію.

16 вересня 2022

Учора світ святкував Міжнародний день демократії.

Цього року ми були змушені зіткнутися з тими, хто хоче повернути залізну завісу, щоб оповити демократію пеленою гноблення і насильства. Зіткнення, через яке сам наш спосіб життя опинився і все ще є під загрозою з боку тих, хто вважає, що демократія -- це слабкість. Тими, хто бачить в правах і свободах перешкоду, а не мету.

Я хотіла це сказати, тому що ми недостатньо часто говоримо: демократія прямо протистоїть автократії. І це варто повторити. Це недосконала система, але це система, найкраща система, на якій базується все інше.

Світ змінився 24 лютого, коли російські танки зайшли на територію незалежної України. Це був тривожний дзвіночок для всіх нас, що ми були занадто самовдоволені, занадто розслаблені, думаючи, що наші демократії і наш спосіб життя нікуди не подінуться. Ми сприймаємо як належне свободу голосування за тих, хто нам подобається. Ми сприймаємо як належне можливість читати незалежну журналістику. Ми знаємо, що можемо зібратися, що ми можемо сказати те, що хочемо, ми можемо не погодитися, ми можемо гнатися за щастям, ми можемо мислити інакше, ми можемо жити і любити, як ми хочемо й без наслідків. Це наш відкритий і вільний спосіб життя.

Однак за останні 205 днів цей спосіб життя опинився під загрозою, і він може продовжити панувати лише в тому випадку, якщо ми його відстоїмо; якщо ми пояснимо його переваги поколінням, які ніколи не бачили, щоб цей спосіб життя ставав під сумнів; якщо ми навчимо молодих людей навичок, необхідних для зміцнення, для захисту цього способу життя.

Освіта є ключовою. У цій війні ми бачили, як інформація використовується у якості зброї. Російська тактика дезінформації досягає безпрецедентної та нечуваної злоби і масштабів. Ми стикаємося з токсичною онлайн-битвою такого масштабу, що загрожує самій основі наших вільних суспільств і наших вільних виборів. Це те, що ми повинні спочатку зрозуміти, а потім навчитися цьому протистояти.

Наша історія навчила нас, що демократія не може дозволити собі почивати на лаврах. Світ зараз потребує лідерства. Зараз, коли важко бути лідером. Коли настає втома від війни. Коли зростають ціни. Коли складніше опалювати будинки. Коли ростуть витрати на утримання автомобіля, а нестача продовольства ще більша, ніж раніше.

Це справжнє випробування нашої рішучості, наших систем, і я пишаюся тим, що ця структура -- а саме наше глобальне демократичне партнерство -- вистояла у протистоянні цьому виклику.

Можна сказати, що це заслуга нас та наших демократичних свобод, що Україна та її народ звертаються до нас -- парламентських демократій -- за підтримкою. Коли я говорю про підтримку, я маю на увазі не лише матеріальну допомогу, а й підтримку багатопартійної парламентської демократії в усьому світі, яка гарантує, що вона не тільки витримає цей тиск, а й процвітатиме.

Отже, любі друзі, наші демократичні парламентські системи мають бути підзвітними через вибори, через плюралістичне суспільство, через підтримку вільних ЗМІ, із сильними інституціями та громадянським суспільством. Це означає, що необхідний контроль через виборців. Занадто багато молодих людей дивляться на політику інакше, ніж ми дивилися на неї в молодості. Я виросла у політиці ЄС. Я стала активісткою, тому що 20 років тому хотіла, щоб моя країна приєдналася до Європейського Союзу. Вже тоді я думала, що боролася та програвала битву зі своїми колегами, для яких вибори не мали значення. Думаючи, що якщо не проголосувати, то все буде гаразд, нічого не зміниться, адже політики все одно ті самі. Але ми дізналися, що це не так: велике значення мають контроль через виборців, сильні інституції та громадянське суспільство, де є залучення, активність, зацікавленість та участь. Тепер я чекаю на 2024 рік, коли ми як Європейський парламент знов зіткнемося з контролем виборців. Залучити людей до голосування, борючись з апатією та цинізмом, є непростим завданням.

Бо коли автократія набирає обертів і примітивна риторика у соціальних мережах стає істиною, коли популісти, націоналісти, політикани щодня сіють сумніви, наш обов'язок -- просвітлювати, заспокоювати та слухати наш електорат.

Демократія вимагає зусиль. Демократія заслуговує сміливості. Демократія потребує лідерства.

Наше завдання полягає в тому, щоб переконати наших виборців у заслугах і в відповідальності, пов'язаних з громадськістю та демократією. Не звисока і не монотонно, а зі щирою готовністю від нашого імені залучити людей до програми «парламентської демократії», яку ми помилково занадто довго приймали як належну.

Це означає, що ми повинні бути чесними також щодо недоліків нашої системи. Демократія не позбавлена проблем, але в кінцевому рахунку це найкращий, навіть єдиний шлях до прогресу.

Нам, як і раніше, необхідно демонструвати аудиторії, якій це все більше набридає, переваги демократичного суспільства, необхідність стримувань й противаг, підзвітності та плюралізму. Ми бачимо відступ від фундаментальних засад також і у Європейському Союзі; ми бачимо, що стати членом Європейського Союзу набагато складніше, ніж лишитися в ньому. У той же час наша аудиторія знаходиться під постійним шквалом стрічок новин і телебачення, де прості відповіді на складні питання надають хибне відчуття комфорту.

Я наведу цитату рабина Джонатана Сакса, який каже: «Вільне суспільство -- це моральний здобуток. За останні п'ятдесят років на Заході ця істина була забута, проігнорована чи відкинута. Ось чому сьогодні ліберальна демократія під загрозою». І ми також знаємо, що непросто протистояти зростаючому скептицизму щодо демократії. Але якщо демократія дійсно хоче процвітати, тоді нам потрібно повернутися до витоків.

Нам треба пояснити людям, що наші політичні структури є засобом зробити життя кращим, справедливішим, а не є самоціллю.

І нам справді потрібно знову і знову пояснювати, як демократія може допомогти людям. Бо інакше ми залишаємо прогалини, де просувається цей токсичний наратив.

Давайте поговоримо про вдосконалення громадянської освіти в наших школах із самого раннього віку. Давайте надалі співпрацювати з нашими освітніми радами та органами управління вищою освітою, громадянським суспільством, молодіжними та студентськими організаціями. Це великий виклик для нас в Європі і в багатьох країнах-членах ЄС. Нам потрібно звернутися до молодих жінок та дівчат зокрема. Занадто мало жінок займаються політикою, і сьогодні бути молодою жінкою у політиці стає все більш боязно.

Школярі вимагають нашої уваги до себе, адже у класі вони недостатньо дізнаються про вибори. І я думаю, що ми спроможні на більше. Ми можемо зацікавити молодь політикою. Ми можемо зробити це насправді в багатьох країнах.

Тут, на нашій європейській землі, яка стала свідком найжахливіших злочинів проти людяності, ми маємо викласти та засвоїти уроки демократії.

Дякую.